0
UA EN RU

Словник термінів

А

Асфальтобетон

До складу асфальтобетону входять гравій, пісок, наповнювачі та бітум (продукт нафтопереробки) в якості в’яжучої речовини. В основному використовується як верхній шар дорожнього покриття.

Активні мінеральні добавки

Мінерали, які використовуються в різних пропорціях на останньому етапі виробництва цементу. Ці добавки дозволяють отримати ряд цементів з різними властивостями. Вони бувають наступних видів:
- природного походження, наприклад вапняк або вулканічна чи осадова порода;
- промислового походження, наприклад побічна продукція металургії (шлак з доменних печей), мікроелектроніки (кварцовий порошок), вугільних електростанцій (зола).
Використання АМД знижує викиди вуглекислого газу:
- по-перше, тому що використання домішок автоматично знижує пропорції клінкеру (під час його декарбонізації викиди CO2 дуже високі);
- по-друге, тому що використовуються непотрібні відходи виробництва.

Б

Баласт

Настил з каміння, гравію або дробленого каменю, який лежить під залізничними шляхами, називається «баластом». Баласт може бути переробленим та використаним в якості альтернативної сировини.

Бетон

Бетон — це будівельний матеріал, який утворюється внаслідок змішування щебеню, води та піску з в’яжучою речовиною (зазвичай з цементом) та, у разі потреби, з домішками. Ця суміш виробляється на будівельних майданчиках та на заводах.
Характеристики бетону дуже сильно залежать від вибору цементу, співвідношення цементу та наповнювачів, типу наповнювача, наявності добавок та інших факторів. Спосіб використання бетону та середовище, в якому він використовується, також впливають на його застосування. Бетон є «відновленим каменем», тому його іноді називають «рідкий камінь».

Будівельний розчин

Будівельний розчин — це суміш цементу, піску (інертний компонент, що є основою) та води, в яку можуть додаватись добавки та кольорові пігменти. На відміну від бетону, в будівельний розчин не входить грубий наповнювач. Розчин можна приготувати безпосередньо на будівельному майданчику або доставити з заводу. Розчини використовуються для цегляної кладки, облицювання (водонепроникність та зовнішній вигляд будівель та дахів, доробка перекриттів) та різного роду завдань, включаючи стяжку, штукатурку, теплоізоляцію, герметизацію та закупорку тріщин.    

В

Вапно

Вапно — це в’яжуча речовина, яка отримується при декарбонізації вапняку. Вапно ділиться на дві категорії, залежно від умов використання: гашене вапно, що твердіє на повітрі за рахунок взаємодії з вуглекислим газом, і гідравлічне вапно, що набирає міцність у воді.
Негашене вапно в основному використовується у штукатурці, розчинах для розшивки швів та білилах. Гідравлічне вапно містить глину, що надає йому властивостей, схожих на цемент. Це дозволяє використовувати його в якості ґрунтовки та штукатурки.

Вторинні та штучні наповнювачі

Вторинні та штучні наповнювачі отримуються під час демонтажу будівель та доріг та як відходи промислових процесів. Їх використання зменшує споживання невідновлюваних, природних ресурсів.

Вуглекислий газ

Вуглекислий газ — це парниковий газ. Він утворюється від спалювання органічних речовин та дихальними системи тварин та рослин.
Цементна промисловість є джерелом вуглекислого газу в наступних пропорціях:
 - 60% викидів від фізико-хімічної переробки сировини при високих температурах
 - 40% є результатом горіння, яке забезпечує нагрівання цементних печей до 1500°C    

Г

Геотермальний тепловий насос

Геотермальний тепловий насос дозволяє використовувати природне тепло землі для обігріву, навіть попри те, що за законами термодинаміки воно має розсіюватись при контакті з низькотемпературним середовищем.

Гідравлічність

Гідравлічність — це здатність матеріалів твердіти у воді.   

Гіпс

Гіпс — це будівельний матеріал, який виготовляється шляхом обпалювання та подрібнення гіпсового мінералу. Він може використовуватись як паста або як готові гіпсові плити. При змішуванні з водою гіпс утворює швидкозастигаючий гель. Його широко використовують в оздоблювальних роботах: шпаклюванні, зведенні внутрішніх стін, обробці стель та вирівнюванні стін. Гіпс має декілька важливих властивостей: звуко- та теплоізоляція, вогнестійкість та інші.

Гіпсокартон

Гіпсокартонні плити — це промислові будівельні матеріали (компоненти). Їх виробляють на заводах шляхом пресування тонкого шару гіпсу та добавок між двома листами картону для створення тонких панелей. Гіпсокартон закріплюють за допомогою шурупів або рідких цвяхів. Також ці панелі можна прибивати або прикручувати до металевих або дерев’яних рамок та використовувати для дизайну внутрішніх стін та перегородок.

Гранулювання

Гранулювання — це процес, що підвищує щільність бетону, зменшуючи його пористість. Ця технологія діє за рахунок заміни частини води дрібними та дуже дрібними гранулами, які  заповнюють місця між  гранулами більшого розміру. У результаті клієнт отримує рідкіший бетон, який при цьому ефективніший у використанні.    

Д

Добавки

Добавки покращують властивості бетону: термін схоплювання, в’язкість, пористість, механічну міцність та інші. Існує 9 видів добавок: пришвидшувачі, уповільнювачі, пластифікатори, розріджувачі, повітрозахоплюючі добавки, протиморозні добавки, водовідштовхуючі добавки, отверджувачі.    

Е

Еластичність

Еластичність — це властивість матеріалу розтягуватись та гнутись, не ламаючись. Матеріали, які не мають цієї властивості, недовговічні (ламкі).

З

Завод з виробництва бетону

Заводи з виробництва бетону — це виробничі об’єкти, на яких усі матеріали для виробництва бетону змішуються разом. Дуже часто матеріали звозяться водним транспортом.  Сировина та добавки дозують та змішують до утворення однорідної бетонної суміші. Вологий бетон після цього транспортують до будівельних майданчиків на спеціальних вантажівках, які оснащені барабанами, що крутяться.

Закладення швів

Закладення швів — це заповнення або заливання щілин між двома елементами будівлі для того, щоб зменшити різницю від зміщень або властивостей двох суміжних елементів.

Залізобетон

Традиційний бетон дуже стійкий до стиску, але не такий стійкий до розтягнення та згинання. А от сталь дуже гнучка завдяки стійкості до розтягнення.
Залізобетон поєднує переваги цих матеріалів шляхом комбінації сталі з бетоном, утворюючи тим самим матеріал зі стійкістю до стиску та розтягнення.

Збірний залізобетон

Недоліком традиційного бетону є те, що він має застигати на будівельному майданчику, що уповільнює будівництво та збільшує його вартість. Збірний залізобетон дозволяє пришвидшити будівництво. Бетонні конструкції (колони, балки або плити) виготовляють у цехах на будівельному майданчику або біля нього, і вже потім транспортують на місце використання. Це дозволяє зменшити термін будівництва та вплив на навколишнє середовище.

Заповнювачі

Заповнювачі — це невеличкі (0,08–80 мм) шматочки породи мінерального походження. Вони бувають морськими, річковими та кар’єрними. Крім того заповнювачі поділяються на пісок, гравій та щебінь. Заповнювачі, змішані з водою та цементом, є основою для виробництва бетону.

І

Інгібітор горіння

Матеріал є інгібітором горіння, якщо він запобігає або уповільнює горіння легкозаймистих матеріалів. Ця властивість залежить від додавання хімічних домішок до сировини та від поверхонь, на яких застосовувався матеріал. Вогнетривкі властивості має гіпс.

К

Класифікація

Класифікація — це стадія, яка йде після подрібнення та помелу. Гравій просіюється через сито певного розміру, щоб отримати чисту, однорідну суміш або конкретний розмір гранул.

Кіотський протокол

Кіотський протокол покликаний запобігти глобальній зміні клімату шляхом зменшення викидів CO2. З часу його підписання у 2005-му році, Кіотський протокол ратифіковано у 150-ти країнах світу. Деякі країни, наприклад Сполучені Штати Америки, відмовились від його ратифікації.
За умовами Протоколу промислові країни повинні знизити рівень викидів CO2 порівняно з 1990 роком на 5,2%.

Клінкер

Клінкер — це основний інгредієнт цементу. Його отримують при доведені суміші, що складається на 80% з вапняку та на 20% з глини, до високої температури. Цемент отримують при помелі клінкера , інколи з додаванням добавок.

М

Мікрокремнезем

Один з побічних продуктів кремнієвої промисловості, який отримують шляхом нагрівання кварцу до високої температури. Мікрокремнезем — порошок з розміром гранул 0,2 мікрона — уловлюється за допомогою електрофільтрів для подальшого використання в якості цементної добавки.

Н

Надміцний фіброзалізобетон

Надміцний фібро-залізобетон — це інноваційний будівельний матеріал. Додавання металевих фібр підвищує міцність цього бетону у 6 разів порівняно зі звичайним, а також підвищує його довговічність.

Намивні заповнювачі

Ці матеріали утворилися під час Четвертинного періоду з допомогою льодовиків, водних потоків та нижніх морських течій. Найчастіше залягають в руслах річок.

Наповнювач

Інертний матеріал, який додається у фарби та гідравлічні в’яжучі речовини (цемент) для зменшення вартості та іноді для покращення деяких характеристик. У зв’язку з цим його прийнято вважати цементною добавкою.

П

Природний гіпс

Природний гіпс — це мінерал, що видобувається з кар’єрів у формі маленьких білих кристалів, які утворюють блоки. Його добувають з осадової породи, що складається з дигідрату сульфату кальцію.

Паливна зола

Паливна зола дуже добре вбирає вологу і використовується в якості активної мінеральної добавки. Вона вловлюється у фільтрах на електростанціях, що спалюють вугілля, та містить оксиди кремнію, алюмінію, заліза та кальцію.
Може слугувати для часткової заміни клінкеру, що допомагає зменшити викиди CO2.

Перегородка (внутрішня ненесуча стіна)

Перегородка — це неважка стіна, яка ділить внутрішній простір будівлі. Дуже часто для виготовлення перегородок використовують гіпсокартон. Відміна її від звичайної стіни полягає в тому, що остання підтримує елементи будівлі (дахи, перекриття, верхні поверхи та інше), а перегородка не виконує подібних функцій.

Подрібнений гравій

Подрібнений гравій отримують шляхом дроблення гірської породи. Його розміри становлять від 5 до 25 мм. Гравій використовується у виробництві бетону та будівництві доріг.

Подрібнення та помел

Подрібнення — це один із етапів виробництва щебеню. Після відсіву (видалення непотрібної глини та інших речовин) сировина розмелюють на менші частинки.

Попередньо напружений залізобетон

Попередньо напружений залізобетон — це поліпшений вид залізобетону. Спочатку сталеві арматурні стрижні піддають розтяганню, а потім заливають бетоном. Після схоплювання бетону стрижні вже не піддаються дії розтягувальної сили й прагнуть відновити свою початкову довжину. Але це неможливо, тому що вони міцно вмуровані в бетон і є джерелом величезної стискаючої сили. При використанні даного матеріалу будь-які зусилля, що можуть розірвати бетон, повинні спочатку подолати сили стискання в сталевих стрижнях. Тому попередньо напружений бетон має велику міцність на розрив і стискання.

Портланд

Назва «Портланд» походить від назви півострова у Великобританії.
Сірий камінь з цього регіону за вмістом та зовнішнім виглядом нагадує цемент. Портландцементами називають ряд базових високоефективних гідравлічних цементів, які виробляються шляхом подрібнення клінкеру, отриманого внаслідок обпалювання ретельно підготовленої суміші вапняку, кремнезему, глинозему та іноді інших компонентів.

Р

Рідкий розчин

Рідкий розчин — це рідка суміш на основі гіпсу або цементу, яку заливають або закачають у шви та тріщини.    

Рихла порода

Рихла порода — це намивні поклади в руслах річок. Їх можна добувати для виробництва наповнювачів.

Розкатування

Означає розкатування матеріалу до листів, плит або тонких пластин шляхом пропускання його через компресорні барабани.

С

Самовкладальний бетон

Спеціальні, дуже рідкі бетони, які вкладаються у потрібному місці лише під силою тяжіння і не потребують додаткової вібраційної укладки. Вони розроблені для використання у водонепроникних формах. Навіть без вібраційної укладки ці бетони ідеально покривають арматуру і забезпечують дуже гладку поверхню.    

Самовирівнювальний бетон

Один із видів самовкладального бетону. Має спеціальну формулу та окремий склад, який забезпечує розтікання. Формує гладку поверхню плит без вібраційної укладки чи затирання (використовується для отримання рівної поверхні).

Синтетичний гіпс

Природні ресурси для виробництва гіпсу дуже обмежені. Синтетичний (хімічний) гіпс є дуже корисною альтернативою, щоб не витрачати невідновлювані ресурси.
Основними джерелами синтетичного гіпсу є:
- Фосфорна кислота
- Інші мінеральні кислоти (лимонна кислота та ін.)
- Десульфуризація газів
- Нейтралізація кислих вод (сірчана кислота), отриманих внаслідок виробництва оксиду титану
З 60 мільйонів тон гіпсу, що виробляється у світі, близько половини складає синтетичний (хімічний).

Сировинна суміш

Сировинна суміш — це суміш добре перемеленої гірської породи та мінералів. Відома також як сировинна мука, яку розігрівають і переправляють у випалювальну піч для виробництва цементу.

Суперпластифікатор

Суперпластифікатор — це добавка, що додається до бетону, будівельного розчину чи рідкого розчину безпосередньо перед використанням. Він призначений для покращення технологічності суміші. Побічна його функція полягає у коригуванні часу схоплювання та твердіння. Суперпластифікатори іноді називають розріджувачами.

Т

Тверда порода

Цю породу добувають з потужних покладів твердих порід. Масивні породи в основному складаються з древніх покладів вапняку або вулканічних порід. Ці породи добувають для виробництва щебеню. Видобуті мінерали ретельно очищають перед подрібненням.

У

Ущільнення

Ущільнення є кладочною операцією, що виконується вставлянням куска дерева чи металу в цегляну стіну, стелю чи підлогу. У загальному, утворюється порожнина для вставляння в неї балок чи стійок. Зазори потім заповнюють швидкосхоплюючим розчином, штукатуркою, свинцем чи сульфатним розчином.  

Ф

Фібробетон

До складу фібробетону входять різні види фібр (поліпропіленова, сталева, склопластикова, вуглецева), завдяки яким отримується посилена суміш, покращується міцність бетону та опір до утворення тріщин. Такий підхід дуже часто застосовують для зміцнення бетону.

Форми

Форма — це тимчасова ємність, в яку заливається бетон. Після застигання бетону вона прибирається. Вона має бути достатньо міцна, щоб витримати вагу та тиск вологого бетону і зберегти його форму.

Фундамент

Фундамент будівлі розподіляє її вагу та забезпечує стабільність. Він складається з литого бетону. Фундамент має бути побудований таким чином, щоб витримати вагу будівлі та запобігти будь-яким вертикальним та горизонтальним зміщенням.

Ц

Цемент

Цемент — це гідравлічна в’яжуча речовина, яка утворюється шляхом нагрівання та подрібнення суміші вапняку та глини. Більшість видів цементу зроблено з клінкеру та добавок і зазвичай є у дрібнодисперсному стані. Застигає цемент після змішування з водою. При змішуванні з піском та щебенем утворює надтвердий бетон або будівельний розчин.

Цементна стяжка (стяжка)

Стяжка — це тонкий шар будівельного розчину (15–50 мм), який наносять на базовий шар плити. Вона забезпечує рівну поверхню та зазвичай покривається іншим матеріалом, наприклад плиткою або кахлем.

Ш

Шлак

Ця суміш вапна, оксиду алюмінію та кремнію утворюється внаслідок плавлення металу в доменних печах. Шлак збирається на поверхні розплавленого чавуну. Якщо його швидко охолодити, то він буде мати гідравлічні властивості, дуже близькі до властивостей клінкеру. Гідратація шлаку займає більше часу, але натомість він відрізняється високою стабільністю під час корозії. До того ж він є підходящою добавкою до цементу й бетону, що також знижує викиди CO2.

Штукатурка

Штукатурка — це шар пасти або будівельного розчину, що наноситься на стіни для покращення їх зовнішнього вигляду. Вона захищає стіни від атмосферних впливів та додає привабливий завершальний штрих. Також вона допомагає в ізоляції. Штукатурка складається з в’яжучої речовини (вапно, гіпс, цемент або ґрунтовка), заповнювача (мінералів) та іноді пігментів для надання певного кольору.